?

Log in

Katerynka
14 April 2011 @ 02:06 am
CLOSED
 
 
Katerynka
24 February 2011 @ 01:16 am
Это более странно, чем могло показаться раньше.
В моей голове последнее время крутится слово παιδεία, а все иные мысли и выражения кажутся давно забытыми фразами из конспектов по теории культуры.
Стигматизация, фронесис, алетейя.
Так многим людям что-то нужно от меня, в основном - чтоб о них хорошо написали.
А я хочу только молчать и спать.


 
 
Katerynka
05 August 2010 @ 02:53 pm
Їду вчора в маршрутці, читаю Дерида. Раптом заходять двоє типових гопів - шорти PUMA, кепки. Спочатку я не чула, про що вони говорили, аж раптом один іншому каже: "Все одно за зароблені гроші нічого корисного не купиш". Зараз, думаю, почнеться розмова в стилі "воруй и убивай". А він продовжує: "Можна купити собі коробку бетонну з телевізором.... Або твій відпочинок в Австрії закінчиться в гарному місті Відень".
 
Потім вони попрощались, але вийшли на одній зупинці через різні двері маршрутки,  а потім по черзі зайшли в один перехід.
 
 
Katerynka
29 July 2010 @ 01:52 pm

 
 
Katerynka
15 May 2010 @ 11:14 pm
Їду я якось у метро. А там чоловік газети і журнали продає - купуйте, спеціальна ціна 2 грн! Свіжий випуск! Але в цьому вагоні чомусь ніхто нічого не купував. І тоді продавець розізлився та сказав: "Не хочете купляти по-хорошому? Зараз, зараз я вам покажу! Буде по-поганому!" І почав в істериці бити себе цими газетами. А на наступній станції спокійно вийшов і перейшов у інший вагон.
 
 
 
Katerynka
22 April 2010 @ 12:43 pm
В 40-е годы в Лос-Анжелесе принадлежавшие к Франкфуртской школе философы Теодор Адорно и Макс Хоркхаймер почти шесть лет работали над сценарием о предрассудках. В его первом варианте, озаглавленном «Под поверхностью» (Below the Surface), в вагоне метро происходила заваруха, в результате которой женщина с пылесосом то ли сама падала на рельсы, то ли ее толкали на них. Одноногий торговец пытался настроить толпу против еврея, который его толкнул. В конце фильма зрителей спрашивали, виноват еврей или нет. Другим зрителям показывали бы тот же самый фильм, в котором еврея заменяли бы на «негра» или «белого офисного работника». Этот сценарий многие годы циркулировал по голливудским студиям, его пытались переделывать и предлагать людям вроде Джека Уорнера (Jack Warner) или Элии Казана (Elia Kazan). Но он так и не был снят.
 
 
Current Music: Under Byen - Byen driver | Powered by Last.fm
 
 
Katerynka
18 April 2010 @ 04:20 am
Багато людей бояться відкрити себе іншим. А один мій знайомий не боявся. Він не міг точно зрозуміти, що значить "відкриватись людям", бо хворів на синдром Аспергера. Комунікація вимагала від нього надзвичайних зусиль, тому він намагався уникати людей, а в маршрутках завжди прораховував місце, через яке якомога менше пасажирів передавали би гроші водію. Він щоразу здригався, коли до нього хтось торкався, зате в нього не було жодних проблем із мовами. Він отримував задоволення від вивчення та розуміння нових систем та знаків. Японська, арабська, іврит - він жив їх символами та насолоджувався ними. У нього навіть була гра: дивитись на якийсь предмет та уявляти, якою літерою він міг би стати, а потім складати з літер-предметів слова. Це полегшувало відвідини людних місць та поїздки в громадському транспорті.

Та найбільшим його захопленням став шрифт Брайля. У нього вдома завжди було кілька пачок щільного темнуватого паперу, на який він наносив сузір'я крапок. Він переписував уривки з різних книг, і особливо полюбляв змішувати Тору з "Лунь юй". Пам'ятаю, що мені він написав одну фразу: "Лише найрозумніші та найдурніші не можуть змінитись". Не знаючи, що б таке розумне відповісти, я перемалювала з таблиці лише кілька символів. Дві крапки, одна, 4 у формі зигзага та ще 4, які контурами нагадують літеру "я". Катя. Пізніше я хотіла написати крапками цілого листа, але знайшла сотню відмовок, щоб цього не робити.

А фразу на цупкому папері я випадково знайшла в коробці зі старими листами та квитками на фестивалі, що вже ніколи не відбудуться. І зрозуміла, що дуже хочу змінитись.
 
 
Katerynka
17 April 2010 @ 12:35 am
Самые дорогие подсолнухи Винсента Ван Гога были проданы за сорок миллионов долларов. Джао Чиёнг продает такие же, ну или почти такие, за сто юаней. По цене двух чашек кофе. Правда, нынче в деревне Дафэн очень дорогой кофе. Но если картины брать оптом, будет вам хорошая скидка.

Я теж хотіла би малювати копії Ван-Гога, модифіковуючи їх чи лишаючи таємні записи, які можна було би прочитати під ультрафіолетом.
Один давній знайомий вважав, що в ньому живе дух Лесі Українки, тому що він народився в той же день, що і вона (хоча й на багато років пізніше). Такий самий зв'язок я відчувала в дитинстві з Ван-Гогом, адже він помер в день мого народження.


P.S. Кінець квітня-початок травня - це ідеальний час, щоб поїхати на море. Сезон ще не розпочався, тому там багато вільних місць і мало людей. Можна ходити босоніж по вологому піску, дивитись на птахів, читати, думати, спати. Можливо, навіть купатись, якщо буде достатньо тепло. Хочу на море.

 
 
Current Music: Tom Waits - Hang On St. Christopher | Powered by Last.fm
 
 
Katerynka
23 March 2010 @ 12:48 am
Мені дуже подобається це відео

 
 
Current Music: Cage Cabarrett
 
 
Katerynka
21 March 2010 @ 10:28 am
Іноді я скучаю за людьми, яких не знаю особисто.